К концу бежит, подходит
Обычный старый год;
И, в ритме, жизнь проходит –
Задач круговорот.
Что не успели где-то,
А может не смогли -
За нами мчится следом,
Куда бы ни пошли.
Год старый провожаем,
Стоим на рубеже
И в новый год шагаем,
Как будто по меже.
А стрелки, как и прежде,
Торопятся: “Тик-Так!”
Доверив путь надежде,
Нам нужно сделать шаг.
Минута за минутой
Из прошлого несут.
На будущее утро
Нам хочется взглянуть.
Его все ждут, ликуют,
А кто-то и грустит.
Увы, но жизнь былую
Никто не возвратит.
Двенадцать наступает,
Даря мгновения;
И в новый год шагает
Мир, без сомнения.
Бог людям веру дарит,
Надежду укрепив;
И неизвестность манит,
Секреты затаив.
Год старый провожаем,
Стоим на рубеже
И в новый год шагаем,
Как будто по меже.
А стрелки, как и прежде,
Торопятся: “Тик-Так!”
Но, с Господом в надежде,
Нам нужно сделать шаг.
Вячеслав Переверзев,
USA
Родился в Украине, на Донбассе, г. Горловка. Другой сайт: http://stihi.ru/avtor/slavyan68
Прочитано 7338 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
