Доверять, уповать, полагаться
Мой Иисус, я хочу на Тебя,
Чтоб идти и не колебаться
По бушующим жизни волнам.
Там, где разум мой с сердцем спорит
И не хочет его понимать,
Дай им Бог навсегда усвоить:
«Мой Господь не желает мне зла!»
И где страх, раздувая сомненья,
Уклонить норовит меня,
Дай мне, Боже, без тени смущенья,
Со всех сил уповать на Тебя.
Да, я знаю, что путь Твой узок
И не каждый шагает ним,
Подниматься вгору здесь нужно,
А не с легкостью падать вниз.
Но на этом пути Ты со мною
С кем сравнить я могу Тебя?!
Дай мне твёрдость идти за Тобою!
И да сбудется воля Твоя!
Комментарий автора: Когда чувствую надвигающуюся волну сомнений, повторяю себе: "Доверять, уповать, полагаться" и это помагает. Да поможет мой стих и Вам!
Прочитано 8914 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 4,67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Иллюзия благополучия - Сергей Пушкар Статья впервые была опубликована 27 июля 2013 года на сайте «Для тебя». 6 июля 2015 года статья была удалена по невыясненным причинам. Публикую для восстановления статей.
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
