Часто наші шляхи неймовірно важкі:
Налягає пітьма і не світять зірки,
І душа як сліпа, і душа як глуха...
Повернися, Ісус, гине світ від гріха.
Повернися, молю, бо без Тебе життя
Мов захмарені дні, наче шлях в небуття.
Вірю я, тільки Ти на землі, повній зла,
Душі вирвеш з пітьми для добра, для тепла.
Мій Ісусе, себе віддаю я Тобі.
Мій Ісусе, я Твій і у щасті, й в журбі.
У любові Твоїй, і у силі Твоїй
Всім знедоленим я мир нестиму святий.
Прагну діло Твоє довести до кінця,
Прагну в небо ввійти, де оселі Отця.
Тільки Дух Твій мене до небес доведе.
О Ісусе, прийди, я чекаю Тебе.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Сто первый километр, или Послесловие к изящной словесности - Євген Аксарін ОТ ИЗДАТЕЛЯ
Ранее, на предыдущих авторских страницах, опубликованы были части этой повести, почти все, кроме окончания. Сделано это было намеренно - чтобы не перегружать читателя необычным материалом. Но воспоследовало неожиданное: на теле сего христианского сайта обнаружились гнойники злобы и язвы ревности не по рассуждению. Сегодня представляю читателю повесть целиком, точнее - то, что дошло до меня. Представляю не для праведников: "не здоровые имеют нужду во Враче, а больные" (Мф. 9:12). И Врачу виднее - как лечить больного.
Мне (как издателю) видится, что Целитель использует ум, способности, перипетии судьбы - всю в целом личность автора и самоё повесть как гомеопатические средства лечения от греха. Одно могу засвидетельствовать достоверно: прочитав эту вещь в рукописи, двое заключённых обратились ко Христу. После этого все комментарии к повести здесь, на сайте, будь то хвалебные или ругательные, представляются мне излишними.
